На юридичному відділенні коледжу відбулося практичне заняття з дисципліни «Ораторська майстерність та комунікаційні технології» для студентів першого курсу спеціальності «Правоохоронна діяльність». Провела заняття викладачка Ірина Малиновська.
Цього разу навчання вийшло за межі аудиторії. Студенти працювали просто неба та проводили соціальне опитування серед мешканців міста. Мета — з’ясувати, як громадяни сприймають спілкування з правоохоронцями та які комунікативні якості вважають найважливішими для працівника поліції.
Розмова з містом вийшла багатоголосою. Підлітків студенти запитували про вільний час, улюблений контент, день без смартфона й про те, чи легко їм звернутися по допомогу до дорослого чи правоохоронця. Дорослих просили розповісти, що для них найважливіше в житті, як вони відпочивають після насиченого дня, про яку нову навичку мріють, що цінують у дружбі та який подарунок вважають найціннішим. Питали й про відкритість до нового — хобі, незвичної їжі, нового маршруту. Старших людей студенти слухали особливо уважно. Запитували, яке заняття у вільний час дарує радість, яка звичка з молодості досі тішить, яку сучасну річ вони вважають найкориснішою, який спогад із дитинства викликає посмішку, яку пораду дали б молоді та як помічати радість у дрібницях. Та серцевиною опитування стало головне: як люди сприймають спілкування з правоохоронцями. Мешканців просили назвати три найважливіші комунікативні якості працівника поліції, розповісти, що допомагає порозумітися, а що викликає напругу чи недовіру, оцінити за шкалою 1–5 важливість уміння вислухати без перебивання, згадати фрази й дії, які заспокоюють або, навпаки, відштовхують, і сказати, чи потрібні правоохоронцям спеціальні тренінги з комунікації.
Результати показали: більшість респондентів назвали основою ефективної взаємодії спокій, уміння вислухати та стриманість. Значна частина опитаних наголосила, що розмова, побудована на повазі й відкритості, підвищує довіру до правоохоронців. А ще люди охоче ділилися порадами для майбутніх фахівців — саме їх студенти записували особливо ретельно.
Для першокурсників це стало справжньою практикою. Вони долали хвилювання, вчилися вільно й професійно говорити з перехожими та застосовувати комунікаційні навички в реальних умовах.