Кожен із журналістів починає із чистого аркуша чи миготливого курсора. Журналісти, письменники – це ті, хто «із різнокольорових камінців» розмаїття слів творять мозаїку глибинного змісту, хто перетворює хаос фактів на струнку розповідь, хто оживляє історії людських сердець, творячи цілісну розмаїту картину багатогранності буття.
В рамках проведення Тижня циклової комісії професійної та практичної підготовки спеціальності «Журналістика» відбулася зустріч з краєзнавицею Л. Соловкою.
Любов Михайлівна Соловка – це людина, яка «більше працює, ніж живе», вона знає, як перетворити стос розшифровок, аудіозаписів та архівних довідок на цілісну, дослідницьку, ґрунтовну історію, яка витримує перевірку часом. Люба Михайлівна розповіла про цей особливий довгий шлях: як зібрати розсипані перлини інтерв’ю, як вистояти під вагою архіву і, найголовніше, як збудувати з цього живий і пам’ятний СВІТ — КНИГУ. Які етапи треба пройти дослідникові від першої пошукової гіпотези до останнього коректорського знаку. Саме книга вимагає планування, структурування, холоднокровного відсіювання зайвого та, найголовніше, терпіння і самовідданості.
Сьогодні Любов Михайлівна на прикладі книги про Добровляни ( до речі, зараз вона із співавторами, редактором та дизайнером працює над великим проєктом про історію сіл Івано-Франківської територіальної громади «Івано-Франківська об’єднана територіальна громада: віхи тисячоліть та сузір’ я імен») поділилася з викладачами коледжу «родзинками» роботи краєзнавця, історика, архівіста, розповіла про цікавинки та основні напрямки такої роботи, грунтовно проаналізувала етапи роботи над формуванням, формулюванням та форматуванням тексту. Наша колега Ярослава Іванівна Івасів працює над граматичним, лексичним та стилістичним редагуванням тексту.
Варто зазначити, що такий проєкт – це втілена в слово «пам’ять, що зміцнює дух громади, надихає на нові здобутки та утверджує нашу незламність перед лицем випробувань».