На педагогічному відділенні відбувся тематичний захід, присвячений осмисленню одного з найтрагічніших періодів в історії української культури — Розстріляне відродження.
Упродовж зустрічі студенти мали змогу глибше пізнати долі українських митців, письменників та інтелектуалів, які стали символом духовного піднесення нації, але були жорстоко репресовані тоталітарною системою. Особливу увагу було приділено атмосфері культурного життя того часу — творчим дискусіям у харківських мистецьких колах, діяльності будинку «Слово» та прагненню української інтелігенції утвердити національне мистецтво в європейському культурному просторі.
Захід відбувся під керівництвом викладачки української літератури Івасів Ярослава Іванівна за участі студенток групи СО-11. Било Наталія та Левицька підготували змістовну презентацію та інтерактивні завдання, що допомогли присутнім не лише ознайомитися з фактами біографій письменників, а й відчути емоційну й людську складову їхніх життєвих історій.
Центральною постаттю обговорення став Павло Тичина — митець надзвичайного таланту, чия творчість зазнала драматичних змін під тиском радянської ідеології. Учасники заходу мали змогу осмислити складність його життєвого шляху, трагедію «вибору без вибору» та високу ціну творчого компромісу в умовах тоталітарного режиму. Окрему увагу було приділено відомому вислову Євген Маланюк про трансформацію митця: «Від кларнета твого — пофарбована дудка зосталась», який став символічним узагальненням духовної трагедії покоління.
Під час дискусії студенти дійшли висновку, що Розстріляне відродження — це не лише сторінка історії, а глибока національна рана та водночас нагадування про силу українського слова, яке виявилося сильнішим за репресії та спроби знищення. Знищені фізично, митці залишили після себе духовну спадщину, що й сьогодні формує українську культурну пам’ять і національну свідомість.
