Сьогодні ми схиляємо голови в пам’ять про мільйони українців, які загинули внаслідок Голодомору 1932–1933 років. Це був злочин, спрямований проти нашого народу.
Проти його гідності, свободи, права жити. І хоча минуло багато років, біль тих сімей досі відчутний у нашій історії, у нашій пам’яті.
Ми, студенти групи ПО14, хочемо висловити свою повагу та вслухатися в тишу цього дня. Тишу, яка нагадує, що пам’ять — це не формальність. Це наш обов’язок.
Нехай світло свічки сьогодні буде знаком, що ми бережемо правду про минуле заради майбутнього.
Вірш «Пʼять колосків» — Наталії Гарасимів
Авторка допису та відео: Наталія Гарасимів, студентка групи ПО-14
